| | |
| відба́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відба́витися, відба́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відба́вмося, відба́вмось |
| 2 особа | відба́вся | відба́втеся, відба́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відба́влюся, відба́влюсь | відба́вимося, відба́вимось, відба́вимся |
| 2 особа | відба́вишся | відба́витеся, відба́витесь |
| 3 особа | відба́виться | відба́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відба́вився, відба́вивсь | відба́вилися, відба́вились |
| жін.р. | відба́вилася, відба́вилась |
| сер.р. | відба́вилося, відба́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відба́вившись |
