| | |
| відбавля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відлучатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбавля́тися, відбавля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбавля́ймося, відбавля́ймось |
| 2 особа | відбавля́йся, відбавля́йсь | відбавля́йтеся, відбавля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбавля́тимуся, відбавля́тимусь | відбавля́тимемося, відбавля́тимемось, відбавля́тимемся |
| 2 особа | відбавля́тимешся | відбавля́тиметеся, відбавля́тиметесь |
| 3 особа | відбавля́тиметься | відбавля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбавля́юся, відбавля́юсь | відбавля́ємося, відбавля́ємось, відбавля́ємся |
| 2 особа | відбавля́єшся | відбавля́єтеся, відбавля́єтесь |
| 3 особа | відбавля́ється | відбавля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбавля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбавля́вся, відбавля́всь | відбавля́лися, відбавля́лись |
| жін. р. | відбавля́лася, відбавля́лась |
| сер. р. | відбавля́лося, відбавля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбавля́вшись |
| | |
| [діал.] | | |
