| | |
| відбала́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбала́катися, відбала́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбала́каймося, відбала́каймось |
| 2 особа | відбала́кайся, відбала́кайсь | відбала́кайтеся, відбала́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбала́каюся, відбала́каюсь | відбала́каємося, відбала́каємось, відбала́каємся |
| 2 особа | відбала́каєшся | відбала́каєтеся, відбала́каєтесь |
| 3 особа | відбала́кається | відбала́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбала́кався, відбала́кавсь | відбала́калися, відбала́кались |
| жін.р. | відбала́калася, відбала́калась |
| сер.р. | відбала́калося, відбала́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбала́кавшись |
