| | |
| відбала́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбала́куватися, відбала́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбала́куймося, відбала́куймось |
| 2 особа | відбала́куйся, відбала́куйсь | відбала́куйтеся, відбала́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбала́куватимуся, відбала́куватимусь | відбала́куватимемося, відбала́куватимемось, відбала́куватимемся |
| 2 особа | відбала́куватимешся | відбала́куватиметеся, відбала́куватиметесь |
| 3 особа | відбала́куватиметься | відбала́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбала́куюся, відбала́куюсь | відбала́куємося, відбала́куємось, відбала́куємся |
| 2 особа | відбала́куєшся | відбала́куєтеся, відбала́куєтесь |
| 3 особа | відбала́кується | відбала́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбала́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбала́кувався, відбала́кувавсь | відбала́кувалися, відбала́кувались |
| жін. р. | відбала́кувалася, відбала́кувалась |
| сер. р. | відбала́кувалося, відбала́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбала́кувавшись |
| | |
| [розм.] | | |
