| | |
| відбива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбива́тися, відбива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбива́ймося, відбива́ймось |
| 2 особа | відбива́йся, відбива́йсь | відбива́йтеся, відбива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбива́тимуся, відбива́тимусь | відбива́тимемося, відбива́тимемось, відбива́тимемся |
| 2 особа | відбива́тимешся | відбива́тиметеся, відбива́тиметесь |
| 3 особа | відбива́тиметься | відбива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбива́юся, відбива́юсь | відбива́ємося, відбива́ємось, відбива́ємся |
| 2 особа | відбива́єшся | відбива́єтеся, відбива́єтесь |
| 3 особа | відбива́ється | відбива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбива́вся, відбива́всь | відбива́лися, відбива́лись |
| жін. р. | відбива́лася, відбива́лась |
| сер. р. | відбива́лося, відбива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбива́вшись |
