| відби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відби́ймо | |
| 2 особа | відби́й | відби́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відіб’ю́ | відіб’ємо́, відіб’є́м |
| 2 особа | відіб’є́ш | відіб’єте́ |
| 3 особа | відіб’є́ | відіб’ю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відби́в | відби́ли |
| жін.р. | відби́ла | |
| сер.р. | відби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відби́тий | ||
| Безособова форма | ||
| відби́то | ||
| Дієприслівник | ||
| відби́вши | ||