| | |
| відборони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відборони́тися, відборони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбороні́мося, відбороні́мось, відбороні́мся |
| 2 особа | відборони́ся, відборони́сь | відбороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбороню́ся, відбороню́сь | відборонимо́ся, відборонимо́сь, відборони́мся |
| 2 особа | відборони́шся | відбороните́ся, відбороните́сь |
| 3 особа | відборони́ться | відбороня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відборони́вся, відборони́всь | відборони́лися, відборони́лись |
| жін.р. | відборони́лася, відборони́лась |
| сер.р. | відборони́лося, відборони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відборони́вшись |
