| | |
| відбреха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбреха́тися, відбреха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбреші́мося, відбреші́мось, відбреші́мся |
| 2 особа | відбреши́ся, відбреши́сь | відбреші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбрешу́ся, відбрешу́сь | відбре́шемося, відбре́шемось, відбре́шемся |
| 2 особа | відбре́шешся | відбре́шетеся, відбре́шетесь |
| 3 особа | відбре́шеться | відбре́шуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбреха́вся, відбреха́всь | відбреха́лися, відбреха́лись |
| жін.р. | відбреха́лася, відбреха́лась |
| сер.р. | відбреха́лося, відбреха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбреха́вшись |
