| | |
| відбрика́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбрика́тися, відбрика́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбрика́ймося, відбрика́ймось |
| 2 особа | відбрика́йся, відбрика́йсь | відбрика́йтеся, відбрика́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбрика́юся, відбрика́юсь | відбрика́ємося, відбрика́ємось, відбрика́ємся |
| 2 особа | відбрика́єшся | відбрика́єтеся, відбрика́єтесь |
| 3 особа | відбрика́ється | відбрика́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбрика́вся, відбрика́всь | відбрика́лися, відбрика́лись |
| жін.р. | відбрика́лася, відбрика́лась |
| сер.р. | відбрика́лося, відбрика́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбрика́вшись |
