| | |
| відбри́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбри́куватися, відбри́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбри́куймося, відбри́куймось |
| 2 особа | відбри́куйся, відбри́куйсь | відбри́куйтеся, відбри́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбри́куватимуся, відбри́куватимусь | відбри́куватимемося, відбри́куватимемось, відбри́куватимемся |
| 2 особа | відбри́куватимешся | відбри́куватиметеся, відбри́куватиметесь |
| 3 особа | відбри́куватиметься | відбри́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбри́куюся, відбри́куюсь | відбри́куємося, відбри́куємось, відбри́куємся |
| 2 особа | відбри́куєшся | відбри́куєтеся, відбри́куєтесь |
| 3 особа | відбри́кується | відбри́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбри́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбри́кувався, відбри́кувавсь | відбри́кувалися, відбри́кувались |
| жін. р. | відбри́кувалася, відбри́кувалась |
| сер. р. | відбри́кувалося, відбри́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбри́кувавшись |
