| | |
| відбрі́хуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбрі́хуватися, відбрі́хуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбрі́хуймося, відбрі́хуймось |
| 2 особа | відбрі́хуйся, відбрі́хуйсь | відбрі́хуйтеся, відбрі́хуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбрі́хуватимуся, відбрі́хуватимусь | відбрі́хуватимемося, відбрі́хуватимемось, відбрі́хуватимемся |
| 2 особа | відбрі́хуватимешся | відбрі́хуватиметеся, відбрі́хуватиметесь |
| 3 особа | відбрі́хуватиметься | відбрі́хуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбрі́хуюся, відбрі́хуюсь | відбрі́хуємося, відбрі́хуємось, відбрі́хуємся |
| 2 особа | відбрі́хуєшся | відбрі́хуєтеся, відбрі́хуєтесь |
| 3 особа | відбрі́хується | відбрі́хуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбрі́хуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбрі́хувався, відбрі́хувавсь | відбрі́хувалися, відбрі́хувались |
| жін. р. | відбрі́хувалася, відбрі́хувалась |
| сер. р. | відбрі́хувалося, відбрі́хувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбрі́хувавшись |
| | |
| [розм.] | | |
