| відбубоні́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбубоні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбубоні́мо, відбубоні́м | |
| 2 особа | відбубони́ | відбубоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбубоню́ | відбубонимо́, відбубони́м |
| 2 особа | відбубони́ш | відбубоните́ |
| 3 особа | відбубони́ть | відбубоня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбубоні́в | відбубоні́ли |
| жін.р. | відбубоні́ла | |
| сер.р. | відбубоні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбубоні́вши | ||
| [розм.] | ||