| | |
| відбува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбува́тися, відбува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбу́ваймося, відбу́ваймось |
| 2 особа | відбу́вайся, відбу́вайсь | відбу́вайтеся, відбу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбува́тимуся, відбува́тимусь | відбува́тимемося, відбува́тимемось, відбува́тимемся |
| 2 особа | відбува́тимешся | відбува́тиметеся, відбува́тиметесь |
| 3 особа | відбува́тиметься | відбува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбу́ваюся, відбу́ваюсь | відбу́ваємося, відбу́ваємось, відбу́ваємся |
| 2 особа | відбу́ваєшся | відбу́ваєтеся, відбу́ваєтесь |
| 3 особа | відбу́вається | відбу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбува́вся, відбува́всь | відбува́лися, відбува́лись |
| жін. р. | відбува́лася, відбува́лась |
| сер. р. | відбува́лося, відбува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбува́вшись |
