| відбудува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбудува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбуду́ймо | |
| 2 особа | відбуду́й | відбуду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбуду́ю | відбуду́ємо, відбуду́єм |
| 2 особа | відбуду́єш | відбуду́єте |
| 3 особа | відбуду́є | відбуду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбудува́в | відбудува́ли |
| жін.р. | відбудува́ла | |
| сер.р. | відбудува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відбудо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відбудо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відбудува́вши | ||