| | |
| відбіли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбіли́тися, відбіли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбілі́мося, відбілі́мось, відбілі́мся |
| 2 особа | відбіли́ся, відбіли́сь | відбілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбілю́ся, відбілю́сь | відбілимо́ся, відбілимо́сь, відбіли́мся |
| 2 особа | відбіли́шся | відбілите́ся, відбілите́сь |
| 3 особа | відбіли́ться | відбіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбіли́вся, відбіли́всь | відбіли́лися, відбіли́лись |
| жін.р. | відбіли́лася, відбіли́лась |
| сер.р. | відбіли́лося, відбіли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбіли́вшись |
