| | |
| відбіснува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбіснува́тися, відбіснува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбісну́ймося, відбісну́ймось |
| 2 особа | відбісну́йся, відбісну́йсь | відбісну́йтеся, відбісну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбіснува́тимуся, відбіснува́тимусь | відбіснува́тимемося, відбіснува́тимемось, відбіснува́тимемся |
| 2 особа | відбіснува́тимешся | відбіснува́тиметеся, відбіснува́тиметесь |
| 3 особа | відбіснува́тиметься | відбіснува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбісну́юся, відбісну́юсь | відбісну́ємося, відбісну́ємось, відбісну́ємся |
| 2 особа | відбісну́єшся | відбісну́єтеся, відбісну́єтесь |
| 3 особа | відбісну́ється | відбісну́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відбісну́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відбіснува́вся, відбіснува́всь | відбіснува́лися, відбіснува́лись |
| жін. р. | відбіснува́лася, відбіснува́лась |
| сер. р. | відбіснува́лося, відбіснува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбіснува́вшись |
