| відва́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (переставати ходити кудись; відвикати) | ||
| Інфінітив | відва́джуватися, відва́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відва́джуймося, відва́джуймось | |
| 2 особа | відва́джуйся, відва́джуйсь | відва́джуйтеся, відва́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́джуватимуся, відва́джуватимусь | відва́джуватимемося, відва́джуватимемось, відва́джуватимемся |
| 2 особа | відва́джуватимешся | відва́джуватиметеся, відва́джуватиметесь |
| 3 особа | відва́джуватиметься | відва́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́джуюся, відва́джуюсь | відва́джуємося, відва́джуємось, відва́джуємся |
| 2 особа | відва́джуєшся | відва́джуєтеся, відва́джуєтесь |
| 3 особа | відва́джується | відва́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відва́джувався, відва́джувавсь | відва́джувалися, відва́джувались |
| жін. р. | відва́джувалася, відва́джувалась | |
| сер. р. | відва́джувалося, відва́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́джувавшись | ||
| [розм.] | ||