| відвальни́й – прикметник | ||||
| (призначений для відвалювання) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відвальни́й | відвальна́ | відвальне́ | відвальні́ |
| родовий | відвально́го | відвально́ї | відвально́го | відвальни́х |
| давальний | відвально́му | відвальні́й | відвально́му | відвальни́м |
| знахідний | відвальни́й | відвальну́ | відвальне́ | відвальні́ |
| орудний | відвальни́м | відвально́ю | відвальни́м | відвальни́ми |
| місцевий | на/у відвально́му, відвальні́м | на/у відвальні́й | на/у відвально́му, відвальні́м | на/у відвальни́х |