| | |
| відва́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відва́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відва́рюймо |
| 2 особа | відва́рюй | відва́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відва́рюватиму | відва́рюватимемо, відва́рюватимем |
| 2 особа | відва́рюватимеш | відва́рюватимете |
| 3 особа | відва́рюватиме | відва́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відва́рюю | відва́рюємо, відва́рюєм |
| 2 особа | відва́рюєш | відва́рюєте |
| 3 особа | відва́рює | відва́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відва́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відва́рював | відва́рювали |
| жін. р. | відва́рювала |
| сер. р. | відва́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відва́рюваний |
| Безособова форма |
| відва́рювано |
| Дієприслівник |
| відва́рювавши |
