відве́зений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відве́зений | відве́зена | відве́зене | відве́зені |
родовий | відве́зеного | відве́зеної | відве́зеного | відве́зених |
давальний | відве́зеному | відве́зеній | відве́зеному | відве́зеним |
знахідний | відве́зений, відве́зеного | відве́зену | відве́зене | відве́зені, відве́зених |
орудний | відве́зеним | відве́зеною | відве́зеним | відве́зеними |
місцевий | на/у відве́зеному, відве́зенім | на/у відве́зеній | на/у відве́зеному, відве́зенім | на/у відве́зених |