| | |
| відверну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відверну́тися, відверну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відверні́мося, відверні́мось, відверні́мся |
| 2 особа | відверни́ся, відверни́сь | відверні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відверну́ся, відверну́сь | відвернемо́ся, відвернемо́сь, відверне́мся |
| 2 особа | відверне́шся | відвернете́ся, відвернете́сь |
| 3 особа | відверне́ться | відверну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відверну́вся, відверну́всь | відверну́лися, відверну́лись |
| жін.р. | відверну́лася, відверну́лась |
| сер.р. | відверну́лося, відверну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відверну́вшись |
