| | |
| відвину́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відхилитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відвину́тися, відвину́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відвині́мося, відвині́мось, відвині́мся |
| 2 особа | відвини́ся, відвини́сь | відвині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відвину́ся, відвину́сь | відвинемо́ся, відвинемо́сь, відвине́мся |
| 2 особа | відвине́шся | відвинете́ся, відвинете́сь |
| 3 особа | відвине́ться | відвину́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відвину́вся, відвину́всь | відвину́лися, відвину́лись |
| жін.р. | відвину́лася, відвину́лась |
| сер.р. | відвину́лося, відвину́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відвину́вшись |
| | |
| [діал.] | | |
