відви́слий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відви́слий | відви́сла | відви́сле | відви́слі |
родовий | відви́слого | відви́слої | відви́слого | відви́слих |
давальний | відви́слому | відви́слій | відви́слому | відви́слим |
знахідний | відви́слий | відви́слу | відви́сле | відви́слі |
орудний | відви́слим | відви́слою | відви́слим | відви́слими |
місцевий | на/у відви́слому, відви́слім | на/у відви́слій | на/у відви́слому, відви́слім | на/у відви́слих |