| відво́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відво́дитися, відво́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відво́дьмося, відво́дьмось | |
| 2 особа | відво́дься | відво́дьтеся, відво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відво́дитимуся, відво́дитимусь | відво́дитимемося, відво́дитимемось, відво́дитимемся |
| 2 особа | відво́дитимешся | відво́дитиметеся, відво́дитиметесь |
| 3 особа | відво́дитиметься | відво́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відво́джуся, відво́джусь | відво́димося, відво́димось, відво́димся |
| 2 особа | відво́дишся | відво́дитеся, відво́дитесь |
| 3 особа | відво́диться | відво́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відво́дячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відво́дився, відво́дивсь | відво́дилися, відво́дились |
| жін. р. | відво́дилася, відво́дилась | |
| сер. р. | відво́дилося, відво́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відво́дившись | ||