| | |
| відволо́датися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відволо́датися, відволо́датись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відволо́даймося, відволо́даймось |
| 2 особа | відволо́дайся, відволо́дайсь | відволо́дайтеся, відволо́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відволо́даюся, відволо́даюсь | відволо́даємося, відволо́даємось, відволо́даємся |
| 2 особа | відволо́даєшся | відволо́даєтеся, відволо́даєтесь |
| 3 особа | відволо́дається | відволо́даються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відволо́дався, відволо́давсь | відволо́далися, відволо́дались |
| жін.р. | відволо́далася, відволо́далась |
| сер.р. | відволо́далося, відволо́далось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відволо́давшись |
| | |
| [рідко] | | |
