| відві́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відві́тний | відві́тна | відві́тне | відві́тні |
| родовий | відві́тного | відві́тної | відві́тного | відві́тних |
| давальний | відві́тному | відві́тній | відві́тному | відві́тним |
| знахідний | відві́тний | відві́тну | відві́тне | відві́тні |
| орудний | відві́тним | відві́тною | відві́тним | відві́тними |
| місцевий | на/у відві́тному, відві́тнім | на/у відві́тній | на/у відві́тному, відві́тнім | на/у відві́тних |