| відві́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відві́чний | відві́чна | відві́чне | відві́чні |
| родовий | відві́чного | відві́чної | відві́чного | відві́чних |
| давальний | відві́чному | відві́чній | відві́чному | відві́чним |
| знахідний | відві́чний, відві́чного | відві́чну | відві́чне | відві́чні, відві́чних |
| орудний | відві́чним | відві́чною | відві́чним | відві́чними |
| місцевий | на/у відві́чному, відві́чнім | на/у відві́чній | на/у відві́чному, відві́чнім | на/у відві́чних |