| відго́нити1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (тхнути чимсь) | ||
| Інфінітив | відго́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відго́нитиме | відго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відго́нить | відго́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відго́нячи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відго́нив | відго́нили |
| жін. р. | відго́нила | |
| сер. р. | відго́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відго́нивши | ||