| відгу́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відгу́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгу́люймо | |
| 2 особа | відгу́люй | відгу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́люватиму | відгу́люватимемо, відгу́люватимем |
| 2 особа | відгу́люватимеш | відгу́люватимете |
| 3 особа | відгу́люватиме | відгу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́люю | відгу́люємо, відгу́люєм |
| 2 особа | відгу́люєш | відгу́люєте |
| 3 особа | відгу́лює | відгу́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відгу́лював | відгу́лювали |
| жін. р. | відгу́лювала | |
| сер. р. | відгу́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́лювавши | ||
| [розм.] | ||