| | |
| відгу́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відгу́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відгу́люймо |
| 2 особа | відгу́люй | відгу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відгу́люватиму | відгу́люватимемо, відгу́люватимем |
| 2 особа | відгу́люватимеш | відгу́люватимете |
| 3 особа | відгу́люватиме | відгу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відгу́люю | відгу́люємо, відгу́люєм |
| 2 особа | відгу́люєш | відгу́люєте |
| 3 особа | відгу́лює | відгу́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відгу́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відгу́лював | відгу́лювали |
| жін. р. | відгу́лювала |
| сер. р. | відгу́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відгу́лювавши |
| | |
| [розм.] | | |
