| | |
| відда́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відда́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відда́влюймо |
| 2 особа | відда́влюй | відда́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відда́влюватиму | відда́влюватимемо, відда́влюватимем |
| 2 особа | відда́влюватимеш | відда́влюватимете |
| 3 особа | відда́влюватиме | відда́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відда́влюю | відда́влюємо, відда́влюєм |
| 2 особа | відда́влюєш | відда́влюєте |
| 3 особа | відда́влює | відда́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відда́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відда́влював | відда́влювали |
| жін. р. | відда́влювала |
| сер. р. | відда́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відда́влюваний |
| Безособова форма |
| відда́влювано |
| Дієприслівник |
| відда́влювавши |
