| | |
| віддя́куватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (віддякувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віддя́куватися, віддя́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віддя́куймося, віддя́куймось |
| 2 особа | віддя́куйся, віддя́куйсь | віддя́куйтеся, віддя́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віддя́куюся, віддя́куюсь | віддя́куємося, віддя́куємось, віддя́куємся |
| 2 особа | віддя́куєшся | віддя́куєтеся, віддя́куєтесь |
| 3 особа | віддя́кується | віддя́куються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | віддя́кувався, віддя́кувавсь | віддя́кувалися, віддя́кувались |
| жін.р. | віддя́кувалася, віддя́кувалась |
| сер.р. | віддя́кувалося, віддя́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віддя́кувавшись |
| | |
| [рідко] | | |
