відділи́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | відділи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відділі́мо, відділі́м | |
2 особа | відділи́ | відділі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відділю́ | відді́лимо, відді́лим |
2 особа | відді́лиш | відді́лите |
3 особа | відді́лить | відді́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відділи́в | відділи́ли |
жін.р. | відділи́ла | |
сер.р. | відділи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відді́лений | ||
Безособова форма | ||
відді́лено | ||
Дієприслівник | ||
відділи́вши |