| | |
| відділи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відділи́тися, відділи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відділі́мося, відділі́мось, відділі́мся |
| 2 особа | відділи́ся, відділи́сь | відділі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відділю́ся, відділю́сь | відділимо́ся, відділимо́сь, відділи́мся |
| 2 особа | відділи́шся | відділите́ся, відділите́сь |
| 3 особа | відділи́ться | відділя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відділи́вся, відділи́всь | відділи́лися, відділи́лись |
| жін.р. | відділи́лася, відділи́лась |
| сер.р. | відділи́лося, відділи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відділи́вшись |
