| відділи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відділи́тися, відділи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відділі́мося, відділі́мось, відділі́мся | |
| 2 особа | відділи́ся, відділи́сь | відділі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відділю́ся, відділю́сь | відділимо́ся, відділимо́сь, відділи́мся |
| 2 особа | відділи́шся | відділите́ся, відділите́сь |
| 3 особа | відділи́ться | відділя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відділи́вся, відділи́всь | відділи́лися, відділи́лись |
| жін.р. | відділи́лася, відділи́лась | |
| сер.р. | відділи́лося, відділи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відділи́вшись | ||