| | |
| відді́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відді́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відді́люймо |
| 2 особа | відді́люй | відді́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відді́люватиму | відді́люватимемо, відді́люватимем |
| 2 особа | відді́люватимеш | відді́люватимете |
| 3 особа | відді́люватиме | відді́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відді́люю | відді́люємо, відді́люєм |
| 2 особа | відді́люєш | відді́люєте |
| 3 особа | відді́лює | відді́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відді́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відді́лював | відді́лювали |
| жін. р. | відді́лювала |
| сер. р. | відді́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відді́люваний |
| Безособова форма |
| відді́лювано |
| Дієприслівник |
| відді́лювавши |
