| | |
| віджнивува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віджнивува́тися, віджнивува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віджниву́ймося, віджниву́ймось |
| 2 особа | віджниву́йся, віджниву́йсь | віджниву́йтеся, віджниву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віджниву́юся, віджниву́юсь | віджниву́ємося, віджниву́ємось, віджниву́ємся |
| 2 особа | віджниву́єшся | віджниву́єтеся, віджниву́єтесь |
| 3 особа | віджниву́ється | віджниву́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | віджнивува́вся, віджнивува́всь | віджнивува́лися, віджнивува́лись |
| жін.р. | віджнивува́лася, віджнивува́лась |
| сер.р. | віджнивува́лося, віджнивува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віджнивува́вшись |
