| | |
| відка́зуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відмовлятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відка́зуватися, відка́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відка́зуймося, відка́зуймось |
| 2 особа | відка́зуйся, відка́зуйсь | відка́зуйтеся, відка́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відка́зуватимуся, відка́зуватимусь | відка́зуватимемося, відка́зуватимемось, відка́зуватимемся |
| 2 особа | відка́зуватимешся | відка́зуватиметеся, відка́зуватиметесь |
| 3 особа | відка́зуватиметься | відка́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відка́зуюся, відка́зуюсь | відка́зуємося, відка́зуємось, відка́зуємся |
| 2 особа | відка́зуєшся | відка́зуєтеся, відка́зуєтесь |
| 3 особа | відка́зується | відка́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відка́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відка́зувався, відка́зувавсь | відка́зувалися, відка́зувались |
| жін. р. | відка́зувалася, відка́зувалась |
| сер. р. | відка́зувалося, відка́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відка́зувавшись |
| | |
| [діал.] | | |
