| | |
| відкасну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відкасну́тися, відкасну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкасні́мося, відкасні́мось, відкасні́мся |
| 2 особа | відкасни́ся, відкасни́сь | відкасні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкасну́ся, відкасну́сь | відкаснемо́ся, відкаснемо́сь, відкасне́мся |
| 2 особа | відкасне́шся | відкаснете́ся, відкаснете́сь |
| 3 особа | відкасне́ться | відкасну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відкасну́вся, відкасну́всь | відкасну́лися, відкасну́лись |
| жін.р. | відкасну́лася, відкасну́лась |
| сер.р. | відкасну́лося, відкасну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відкасну́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
