| | |
| відкупи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відкупи́тися, відкупи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкупі́мося, відкупі́мось, відкупі́мся |
| 2 особа | відкупи́ся, відкупи́сь | відкупі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкуплю́ся, відкуплю́сь | відку́пимося, відку́пимось, відку́пимся |
| 2 особа | відку́пишся | відку́питеся, відку́питесь |
| 3 особа | відку́питься | відку́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відкупи́вся, відкупи́всь | відкупи́лися, відкупи́лись |
| жін.р. | відкупи́лася, відкупи́лась |
| сер.р. | відкупи́лося, відкупи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відкупи́вшись |
