| | |
| відкупля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відкупля́тися, відкупля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкупля́ймося, відкупля́ймось |
| 2 особа | відкупля́йся, відкупля́йсь | відкупля́йтеся, відкупля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупля́тимуся, відкупля́тимусь | відкупля́тимемося, відкупля́тимемось, відкупля́тимемся |
| 2 особа | відкупля́тимешся | відкупля́тиметеся, відкупля́тиметесь |
| 3 особа | відкупля́тиметься | відкупля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкупля́юся, відкупля́юсь | відкупля́ємося, відкупля́ємось, відкупля́ємся |
| 2 особа | відкупля́єшся | відкупля́єтеся, відкупля́єтесь |
| 3 особа | відкупля́ється | відкупля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відкупля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відкупля́вся, відкупля́всь | відкупля́лися, відкупля́лись |
| жін. р. | відкупля́лася, відкупля́лась |
| сер. р. | відкупля́лося, відкупля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відкупля́вшись |
