| | |
| відло́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відло́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відло́млюймо |
| 2 особа | відло́млюй | відло́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відло́млюватиму | відло́млюватимемо, відло́млюватимем |
| 2 особа | відло́млюватимеш | відло́млюватимете |
| 3 особа | відло́млюватиме | відло́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відло́млюю | відло́млюємо, відло́млюєм |
| 2 особа | відло́млюєш | відло́млюєте |
| 3 особа | відло́млює | відло́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відло́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відло́млював | відло́млювали |
| жін. р. | відло́млювала |
| сер. р. | відло́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відло́млювавши |
