| відлу́плювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | відлу́плювання | |
| родовий | відлу́плювання | |
| давальний | відлу́плюванню | |
| знахідний | відлу́плювання | |
| орудний | відлу́плюванням | |
| місцевий | на/у відлу́плюванні, відлу́плюванню | |
| кличний | відлу́плювання* |