| відля́кувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відля́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відля́куймо | |
| 2 особа | відля́куй | відля́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відля́кую | відля́куємо, відля́куєм |
| 2 особа | відля́куєш | відля́куєте |
| 3 особа | відля́кує | відля́кують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відля́кував | відля́кували |
| жін.р. | відля́кувала | |
| сер.р. | відля́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відля́кувавши | ||