| | |
| відліта́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (летіти геть; зникати; відскакувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відліта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відліта́ймо |
| 2 особа | відліта́й | відліта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відліта́тиму | відліта́тимемо, відліта́тимем |
| 2 особа | відліта́тимеш | відліта́тимете |
| 3 особа | відліта́тиме | відліта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відліта́ю | відліта́ємо, відліта́єм |
| 2 особа | відліта́єш | відліта́єте |
| 3 особа | відліта́є | відліта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відліта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відліта́в | відліта́ли |
| жін. р. | відліта́ла |
| сер. р. | відліта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відліта́вши |
