| відлічи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відлічи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлічі́мо, відлічі́м | |
| 2 особа | відлічи́ | відлічі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлічу́ | відлі́чимо, відлі́чим |
| 2 особа | відлі́чиш | відлі́чите |
| 3 особа | відлі́чить | відлі́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлічи́в | відлічи́ли |
| жін.р. | відлічи́ла | |
| сер.р. | відлічи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відлі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відлічи́вши | ||