| відлі́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відлі́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлі́чуймо | |
| 2 особа | відлі́чуй | відлі́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлі́чуватиму | відлі́чуватимемо, відлі́чуватимем |
| 2 особа | відлі́чуватимеш | відлі́чуватимете |
| 3 особа | відлі́чуватиме | відлі́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлі́чую | відлі́чуємо, відлі́чуєм |
| 2 особа | відлі́чуєш | відлі́чуєте |
| 3 особа | відлі́чує | відлі́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відлі́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відлі́чував | відлі́чували |
| жін. р. | відлі́чувала | |
| сер. р. | відлі́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відлі́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відлі́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відлі́чувавши | ||