| | |
| відмогти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відмогти́ся, відмогти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відможі́мося, відможі́мось, відможі́мся |
| 2 особа | відможи́ся, відможи́сь | відможі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відмо́жуся, відмо́жусь | відмо́жемося, відмо́жемось, відмо́жемся |
| 2 особа | відмо́жешся | відмо́жетеся, відмо́жетесь |
| 3 особа | відмо́жеться | відмо́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відмі́гся | відмогли́ся, відмогли́сь |
| жін.р. | відмогла́ся, відмогла́сь |
| сер.р. | відмогло́ся, відмогло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відмі́гшись |
