| відморо́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відморо́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відморо́зьмо | |
| 2 особа | відморо́зь | відморо́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відморо́жу | відморо́зимо, відморо́зим |
| 2 особа | відморо́зиш | відморо́зите |
| 3 особа | відморо́зить | відморо́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відморо́зив | відморо́зили |
| жін.р. | відморо́зила | |
| сер.р. | відморо́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відморо́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відморо́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відморо́зивши | ||