| відмі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відмі́тний | відмі́тна | відмі́тне | відмі́тні |
| родовий | відмі́тного | відмі́тної | відмі́тного | відмі́тних |
| давальний | відмі́тному | відмі́тній | відмі́тному | відмі́тним |
| знахідний | відмі́тний | відмі́тну | відмі́тне | відмі́тні |
| орудний | відмі́тним | відмі́тною | відмі́тним | відмі́тними |
| місцевий | на/у відмі́тному, відмі́тнім | на/у відмі́тній | на/у відмі́тному, відмі́тнім | на/у відмі́тних |